Грузинський легіон: Історія брехні та ганьби добігає кінця

Так званий грузинський легіон за легендою і задумом його авторів мав стати красивою історією, як наші браття грузини б’ються з нами пліч опліч зі спільним ворогом – Росією. Малювався підрозділ гарячих кавказьких парубків, які на собі відчули усі підступності Московії. І коли таке ж лихо прийшло в Україну – вони добровольцями прийшли і стали спина до спини з українцями. Звісно ми мали бути вдячні долі за таких побратимів. Дали їм зброю, дах над головою і розкривши рота слухали їхні розповіді про героїчне минуле на фронтах з північним окупантом. Втім йшов час і почали закрадатися сумніви. Герої дедалі більше жерли всенародно зібрані українські харчі, а звитяг від грузинських легіонерів так і не траплялося. Свою силу вони проявляли, лише до тих хто починав сумніватися у героїзмі і чистих намірах цих казкарів. І ось нарешті пазл склався навіть у головах найдовірливіших. Бо факти – річ вперта.

Фейкові нагороди 

Усупереч драматургії почнемо не з початку. Ось такий собі спойлер для тих хто не дочитає до кінця.

Мамука, він же Ушангі Мамулашвілі стверджує, що є командиром «Грузинського легіону» та не шкодуючи власного життя боронив Україну від початку російської агресії 2014-го року. За що має державні нагороди. А Департамент державних нагород Адміністрації Президента України 7 лютого 2019 року повідомляє, що М. Мамулашвілі ні орденом «За мужність», ні відзнакою Президента України – Хрестом Івана Мазепи, не нагороджувався. Саме цими нагородами вихвалявся Мамука, як він сам себе називає – командир Грузинського легіону. До того ж у тодішній адміністрації Президента додали, що ця особа ніколи не була нагороджена жодними державними нагородами. Тож усе, що вішає собі на груди цей псевдо боєць від імені України – не більше ніж дешеві цяцьки придбані десь у кіоску. І навіть не на Донбасі, а у мирному Києві.

Історія дезертирства

Звідки взявся в Україні Мамука і той Грузинський легіон, про який він розповідає, охочі можуть дізнатися з Вікіпедії. Там досить детально розписана уся історія від початку. Та найцікавіше починається 2 роки тому. Ось, що розповідає очевидиця тих подій, відома волонтерка Юлія Овечкіна.

  • Грудень 2017 року. Ми знаходимося разом з журналістами «Стежками війни» у розташуванні 54 бригади поблизу Луганська. Обстріли, бій, війна… Ночі без сну. Оператор знімає неймовірні кадри. Командиром бригади на той час уже був Майстренко А.С. Тоді ж були і наші перші спільні виходи у зону АТО. Якось вранці я помітила на лавці на позиціях батальйону Київська Русь кілька грузинів. У процесі розміщення виявилося, що у роті де вони служили, якийсь когнітивний дисонанс. За документами їх більше ніж фактично. А відомого Мамуки взагалі не видно. Тобто він є, але лише за документами. Насправді цей горе-командир так званого легіону живе у Києві на території заводу АТЕК. Він не воює, а сидить там і вирішує питання «державної ваги». Тоді комбриг поставив питання руба – або воюємо, або такий легіон його підрозділу не потрібен. До того ж почалися питання де майно, зброя, обмундирування і таке інше, що видавалося так званому Грузинському легіону. Мамука, розуміючи, що пахне смаженим, швиденько бере довідку про те, що є багатодітним батьком, приїздить і звільняється з бригади за сімейними обставинами. Частина грузинів залишилися у бригаді і продовжили чесно битися з Росією пліч-о-пліч з українцями. А дехто вирішив й надалі мати справу з Мамукою. Саме ці особи тоді наробили галасливих заяв, що комбриг 54 бригади працює на сепаратистів та намагається знищити Грузинський легіон. Втім не увесь, як з’ясувалося, а лише ту частину, яка дезертирувала разом зі своїм мандариновим командиром.

З пів-року поплічники Мамуки поливали брудом бригаду. Та, у свою чергу, намагалася інтелігентно відмовчатися. Надавали лише офіційні документи про те, як частина Грузинського легіону кинула свої позиції і дезертирувала. Волонтерка Юлія Овечкіна написала про це пост. Спочатку Мамука і його друзі їй погрожували, а потім обстріляли машину. Про це вона також писала на своїй сторінці.

Від дезертирства та замахів до реального шпигунства на користь ворога

Окрема історія стосунків між дезертирами на чолі з Мамукою і тими грузинами, що залишилися на фронті. Ось лише один приклад. Один з бійців легіону, який реально воював на передовій, а не відсиджувався у Києві, приїхав у столицю на базу АТЕК забрати свої речі. Його побили і без свідомості вивезли у ліс під Макаровим і кинули помирати. Хлопець вижив. Його знайшли жителі села. Він місяць був у важкому стані у військовому шпиталі. Цьому є офіційні докази. Палату, де лежав боєць, охороняли, а у Святошинському райвідділі поліції Києва є заява. Втім на побитті побратимів та замахах на волонтерку Мамука не зупиняється. Відчувши безкарність він йде далі. Разом зі своїм озброєним угрупуванням він краде з території заводу АТЕК станки фірми Арей разом з розробками військової техніки. Пізніше вони спливуть у Росії.

Пашинський

Такі злочини не могли не зацікавити правоохоронців і тим більше військову прокуратуру. Мамука це добре розумів, втім не надто нервував. Адже дахом у нього був не хто інший, як одіозний політик Пашинський. Коли для Мамуки ставало хмарно – він писав йому листа, Пашинський підключав відомого широкому загалу Дмитра Тимчука, той у свою чергу заходив у кабінет генерала Попко і просив натиснути на військових і не чіпати грузинів. Тимчука, нажаль вже немає серед живих. 19 червня цього року він нібито вкоротив собі віку. Поки що немає доказів чи пов’язано це якось з Пашинським та Мамукою, втім очевидно, що Дмитро міг би розповісти дуже багато цікавого і не приємного для цих двох громадян. Втім тоді, після зустрічі з Тимчуком, генерал Попко добився звільнення грузинських дезертирів. І таким чином вони вислизнули з рук військової прокуратури. Випадків рєшалова за грузинів вистачить не на одну статтю. Нині у СІЗО на Лук’янівці у Києві сидить один з таких горе-бійців. Його арештували за напад на магазин у Вишгороді. Він намагався його пограбувати з двома поплічниками, втім щоб уникнути групового пограбування, а за це дають триваліші строки, розповідає, що решта були звичайними покупцями. Є ще історія з ізраїльтянином Барі Боненом. Він вів сторінку Грузинського легіону. За даними Юлії Овечкіної Барі хотів розповісти про всі злочини легіонерів. Про це дізнався Мамука і його заступник Шота Каделашвілі. Є свідки їхньої сварки після якої Барі знайшли мертвим. Раніше одного з колишніх членів грузинського легіону, який відійшов від справ, знайшли повішеним поблизу заводу АТЕК, де й досі сидить ця банда. Дружина загиблого дала показання, що її чоловіку подзвонили колишні побратими і він пішов з ними зустрітися.

Токсичний дезертир

Злочини Мамуки почали лякати навіть його поплічників. Більшість з них вже повтікали у Грузію. Лави своєї банди Мамука поповнює вже місцевими злодюжками. Втім він не припиняє спроб заслати своїх людей у різні військові частини під виглядом добровольців. Робить це, щоб отримати хоч якийсь офіційний статус, аби потім під нього вибивати фінансування, зброю, тощо. Українські волонтери, які знаються на цій справі, намагаються відстежувати такі спроби і розсилають документи про дезертирство грузинських легіонерів командирам військових частин, де з’являються ці псевдо-добровольці. Таким чином Мамука дедалі стає токсичнішим. Але він не припиняє писати листи вже й нинішнім можновладцям і просити нагородити його або інших так званих легіонерів. Нещодавно дійшло до того, що у список претендентів на державну нагороду потрапила людина засуджена за розбій у Борисполі. І це Гоча – грузин, якому новий президент дав громадянство, а Мамука вписав його на нагородження.

Дізналися про злочини Мамуки і власники заводу АТЕК де він квартирується. І поставили питання де майно, яке вони тонами давали для війни. У відповідь грузин заявив, що всі вони сепаратисти і тепер де може поливає брудом тих хто його годував думаючи, що допомагає герою. Мамука нині кругом пише листи, що його виживають з АТЕК. Втім питання, що взагалі ця людина там робить – відкрите. Важко здихатися від озброєної до зубів банди, яку кришують у високих владних кабінетах.

P.S.

Інформація для роздумів та нових кримінальних справ. З посту Юлії Овечкіної: порівняйте гвинтівки снайперів з майдану, ті, які знайшли у Пашинського у багажнику під час Революції Гідності з гвинтівками та фото Грузинів.

Поделитесь, и будет Вам счастье!
Другие материалы в этой категории: Вінницька мажорка Давиденко рветься до влади! »

ТОП 24

Copyright © 2008-2019. 54 канал Сумы - Новости Аналитика Соцопросы

Данный сайт работает как социальный блог, открытая социальная площадка где каждый может опубликовать свои материалы, многие материалы приходят на почту и публикуются администрацией сайта после модерации. В связи с эти возможны некорректное отображение источника текста или графики, если Ваши авторские права или права на торговую марку (товарный знак) нарушены, просим извинения, указывайте о данных нарушениях нам на почту E-mail: [email protected] и мы немедленно исправим это недоразумение. Спасибо.

Scroll to Top